Iсторiя мостiв

Примітивні мости, що були перекинутою через струмок колодою, виникли в глибокій давнині.

Пізніше як матеріал почали використовувати камінь. Перші подібні мости почали будувати в епоху рабовласницького суспільства. Спочатку з каменя робили тільки опори моста, але потім і вся його конструкція стала кам'яною. Великих успіхів в кам'яному мостобудуванні добилися стародавні римляни, що застосовували склепінчасті конструкції як опори і використали цемент, секрет котрого був втрачений в Середні століття, але потім відкритий знову. Мости (точніше акведуки) використовувалися для забезпечення міст водою. Римський історик Фронтін Секст Юлій писав про те, що акведуки є головними свідками величі Римської Імперії. Багато давньоримських мостів служать і до цього дня.

У Середні століття зростання міст і бурхливий розвиток торгівлі викликало необхідність міцних мостів у великій кількості. Розвиток інженерної думки дозволив будувати мости з ширшими прольотами, пологими зведеннями і менш широкими опорами. Найкрупніші мости того часу досягають в прольоті більше 70 метрів.

Середньовічний міст Нотр-дам в місті Манддепартамент Лозер, ФранціяУ слов'ян замість каменя використовується дерево. «Повість временних літ» повідомляє про споруду моста в Овруче у X столітті:

Пішов Ярополк на брата свого Олега у Деревську землю. І вийшов проти нього Олег, і виполчились обидві сторони. І в битві, що почалася, переміг Ярополк Олега. Олег зі своїми воїнами побіг в місто, зване Овруча, через рів до міських комірів був перекинутий міст, і люди, тіснившись на нім, зіштовхували один одного вниз.

У XII сторіччі у Києві з'явився наплавний міст через Дніпро. У той час найбільш поширеними на Русі були арочні дерев'яні мости.

В той же час у інків набувають поширення мотузяні мости, що є простою формою висячих.

У XVI і XVII століттях з'явилася необхідність в ще крупніших мостах, які могли б пропускати великі кораблі. У XVIII столітті висота прольоту мостів досягає більш ніж 100 метрів. Нереалізованим залишився проект дерев'яного одноаркового моста через Неву завдовжки 298 метрів, складений І. П. Кулібіним.

З кінця XVIII століття для будівництва застосовується метал. Перший металевий міст був побудований в Колбрукдейле, Великобританія на річці Северн у 1779 року. Висота його прольоту складала близько тридцяти метрів, перекриттям були чавунні арки.

У XIX столітті поява залізниць зажадало створення мостів, здатних витримувати значні навантаження, що стимулювало розвиток мостобудування. Поступово як основні матеріали в мостобудуванні затверджуються сталь і залізо. Густав Ейфель у 1877 року побудував арочний міст з литого залоза через річку Дору у Португалії. Висота прольоту цього моста склала 160 метрів. Довгим в Європі кінця XIX століття був міст через Волгу у Сизрані, побудований за проектом Н. А. Белелюбського і складав 1443 метри в довжину. У 1900 медалі на міжнародній виставці в Парижі удостоївся міст через Єнісей у Красноярську (проект Л. Д. Проськурякова).

У XX столітті мости почали будувати також з залізобетону. Цей матеріал вигідно відрізняється від сталі тим, що не вимагає регулярного фарбування. Залізобетон застосовувався для балочних пролітних будов до 50 метрів, а арочних — до 250 метрів. Продовжує застосовуватися і метал — в XX столітті були побудовані крупні металеві мости — балочний через річку Святого Лаврентія у Канаді (довжина прольоту 549 метрів)через проливши Килл-ван-килл у США (503,8 метра)а також міст «Золоті ворота» у Сан-Франциско, США (довжина головного прольоту — 1280 метрів).

Найбільші мости сучасності, зокрема, високий в світі Акаси-Кайке (довжина головного прольоту 1991 метр), відносяться до підвісних. Вантові пролітні будови дозволяють перекривати найбільші відстані.